НУШ: як подолати освітні втрати у початковій школі
У рамках серпневої конференції педагогічних працівників міста Одеси
Відбулася панельна дискусія «Головна мета реформи НУШ на сучасному етапі», присвячена питанням подолання освітніх втрат і надолуження прогалин у навчанні учнів початкової школи.
У заході взяли участь педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти Одеси. Головною темою обговорення став пошук ефективних інструментів підтримки учнів 1–4 класів, які допоможуть надолужити знання, втрачені через виклики воєнного часу.
Консультантка КУ «Одеський центр професійного розвитку педагогічних працівників» Тетяна Лазаренко та координаторка міської динамічної творчої групи вчителів початкової школи, учителька Одеського ліцею № 89 Ольга Самойленко наголосили, що головне завдання сучасної початкової школи — не лише виконати програму, а створити безпечний, психологічно комфортний і технологічно сучасний освітній простір, у якому дитина зберігатиме мотивацію до навчання та інтерес до пізнання.
Під час дискусії учасники проаналізували причини виникнення освітніх втрат, обмінялися практичним досвідом та напрацювали спільну стратегію роботи на початок нового навчального року.
Педагоги визначили низку першочергових кроків для ефективної підтримки учнів:
- проведення на початку навчального року експрес-діагностики знань у комфортній для дітей формі;
- фокусування на розвитку базових навичок: читання з розумінням, логічного мислення, обчислювальних умінь та табличного множення;
- використання коротких навчальних сесій, дидактичних ігор, квестів та інтерактивних тренажерів для швидкого засвоєння пропущеного матеріалу;
- упровадження психологічних хвилинок і вправ для емоційного налаштування на початку кожного уроку;
- переформатування взаємодії з батьками через цифрові канали комунікації, індивідуальні консультації та короткі онлайн-зустрічі щодо підтримки дітей у навчанні без стресу.
Учасники панельної дискусії підкреслили, що успішне подолання освітніх втрат можливе лише за умови індивідуального підходу до кожної дитини, м’якої адаптації навчального процесу та підтримки її пізнавального інтересу.
Підсумком роботи стало визначення трикрокової моделі надолуження навчальних втрат: діагностика рівня знань, адаптація навчального плану та впровадження сучасних гейміфікованих і тьюторських практик, які допоможуть учням опановувати матеріал без зайвого стресу та зберігати мотивацію до навчання.
